Усовниченко Лілія Олександрівна закінчила  Лозівську філію Харківського училища культури , за спеціальністю народна художня творчість , кваліфікацією – керівник оркестру(ансамблю) народних інструментів , організатор культурно – дозвілевої діяльності. Маю 12 тарифний розряд

 Працюю над науково-методичною проблемою «Методи формування співацьких навичок  – основна умова вокально- творчої діяльності». Концепцією роботи є: формування і розвиток здібностей здобувачів освіти, виховання любові до української пісні; формування вільної творчої особистості.

 Кожне  заняття сприяю збереженню цінностей української пісні, розвитку естетичного смаку здобувачів освіти.

Цілеспрямовано працюю над розвитком вокальних здібностей, формуванням стійкого інтересу до вокально-музичної творчості, потреби у творчій самореалізації та самовдосконаленні, виховую  у здобувачів освіти  інтерес до музичного мистецтва.

Постійно підвищую  свій професійний рівень і методичну майстерність.

Брала  участь у багатьох святах, масових заходах, фестивалях, обласних оглядах, Всеукраїнських та міжнародних конкурсах.

У 2007 році закінчила Тернопільський національний педагогічний університет імені В.Гнатюка і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Математика та основи інформатики» та здобула кваліфікацію вчителя математики та основ інформатики.

З 2007 р. по 2009 р. навчалася у Рівненському державному гуманітарному університеті й отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Математика» та здобула кваліфікацію викладача математики та методики викладання математики у вищих навчальних закладах.

Мій трудовий шлях розпочався у 2007 р. в ЗОШ №7 м.Тернополя.

Працюю на посаді викладача математики в Галицькому фаховому коледжі імені В’ячеслава Чорновола з 2008 року.

Педагогічний стаж – 15 років.

У 2021 році присвоєнно кваліфікаційну категорію “Спеціаліст вищої категорії”.

У професійній діяльності дотримуюсь таких вимог:

Перша – учитель має любити дітей, вони не повинні його дратувати.

Друга – індивідуальний підхід до кожного учня. Ми зазвичай сприймаємо людей по собі, але не всі сприймають світ однаково.

Третя – не відбити в дитини бажання відвідувати школу, адже від цього залежить 60 відсотків успіху. Варто пам’ятати, що любов до предмета починається з любові до вчителя. Діти хочуть бачити красивого, усміхненого, доброго вчителя, котрий цікаво проводить уроки і помічає настрій кожного з тридцяти учнів.

Четверта – широко використовувати сучасні педагогічні та інформаційні технології, особливо в умовах дистанційного навчання.